Ріг Нінгель «Драконяча спадщина»

Розділ 2

«... Хоча життя драконів залишило безліч слідів, навіть зараз, через кілька сотень років, люди починають забувати про все, що сталося. Найпростіше і найочевидніше, що ми можемо спостерігати, це драконячі трупи. На жаль, отримати доступ можна лише до двох з п'яти драконів – Дурвіруму і Арктусу. Сліди інших драконів, навіть зараз вже майже неможливо знайти, в силу їх відособленої природи. Я вже занадто слабкий старий, і подорож на північ не осилю, а від того зможу дослідити лише Дурвірума...»


Розділ 5

«...Варто відзначити, що труп дракона розкладається досить повільно. І більша частина ознак гниття відсутня. Замість цього частина тканин повільно тліє, чином подібним до тління сухої деревини. Ймовірно, причиною цього можна вважати первинний магічний потік, Плетиво, як його називають колеги-маги, яке є першоджерелом сутності драконів і що продовжує розсіюватися від його трупа і наразі.

Заради експерименту я купив у одного з мисливців пару тушок і розташував їх на різній відстані від трупа. Цікаво, що та котра перебувала в контакті з драконом, розкладалася повільніше, не мала запаху гниття і до неї не торкалися комахи, на відміну від другої тушки, яку я розмістив за стінами архіву. Перші ознаки гниття з'явилися на третій день, а ще через пару днів перебувати поруч стало неможливо через запах...»